Слова песни Украинская народная песня — Hiч яка мiсячна

Нiч яка мiсячна, зоряна ясная,
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай.
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай.

Сядемо вкупочцi тут пiд калиною
I над панами я пан,
Глянь, моя рибонько, срiбною хвилею
Стелеться полем туман.

Гай чарiвний, нiби променем всипаний,
Чи загадався, чи спить,
Он на стрункiй та високiй осичинi
Листя пестливо тремтить.
Он на стрункiй та високiй осичинi
Листя пестливо тремтить.

Небо незмiряне всипане зорями,
Що то за Божа краса.
Перлами ясними ген пiд тополями
Грає краплиста роса.

Ти не лякайся, що нiженьки босiї
Вмочиш в холодну росу,
Я ж тебе, вiрная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.

Ти не лякайся, що змерзнеш лебідонько,
Тепло нi вiтру, нi хмар.
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, як жар.
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, як жар.

Ти не лякайся, що можуть пiдслухати
Тиху розмову твою,
Нiчка поклала всiх соном окутала,
Анi шелесне в гаю.

Сплять вороги твої знудженi працею,
Нас не сполоха їх смiх,
Чи ж нам, окраденим долею нашею,
Й хвиля кохання за грiх.
Чи ж нам, окраденим долею нашею,
Й хвиля кохання за грiх.

Краткое описание

«Ніч яка місячна» — українська народна пісня, яка описує місячну ніч, повну зірок і ясного світла. Головна героїня пісні — молода дівчина, яка запрошує свого коханого на прогулянку до гаю для відпочинку від праці. Вони сідають під калиною і спостерігають, як туман стеляться по полю, а гай виглядає магічним і загадковим. Листя на високих осичинах тремтить на вітрі, а небо засипане зірками, які створюють чарівну красу. Дівчина запевняє свого коханого, що він не повинен боятись, що її ніжки зімочуються в холодній росі, вона сама його донесе до хати. Вона обіцяє йому тепло свого серденька, а також заспокоює, що нічка заглушить розмову їх двох, а вороги, які сплять від праці, не здогадаються про їхню кохання. Пісня передає теплоту і магію ночі, а також вірність і ніжність кохання.